StateWatch

🔎 613 тис. БпЛА — саме стільки від початку 2026 року закупили через цифрову платформу DOT-Chain Defence станом на кінець квітня.

Вартість уже поставлених безпілотників становить 14 млрд грн. А кількість поставлених БпЛА станом на середину квітня зросла до 387 тис. (22,9 млрд грн).

Для порівняння: за перші 5 місяців роботи маркетплейса у 2025 році військові отримали через нього 200 тис. дронів.

Станом на березень платформою вже скористалися майже 200 підрозділів ЗСУ, а також корпуси НГУ «Азов», «Хартія» та спецпідрозділ БпАК «Лазар». Зараз у DOT-Chain Defence доступно близько 600 засобів від понад 160 українських виробників.

📦 Закупівлі оплачуються з бюджету Агенції оборонних закупівель ДОТ, а сама система скорочує строки постачання у понад чотири рази — до двох тижнів після оформлення заявки.

Віднедавна замовляти БпЛА через DOT-Chain Defence можуть і підрозділи «Лінії дронів» — проєкту, що масштабує найефективніші підрозділи безпілотних систем.

До цього майже рік вони отримували озброєння через програму «Армія дронів. Бонус», яка також інтегрована з DOT-Chain Defence. Тепер частина коштів, що виділяється підрозділам напряму, спрямовуватиметься на закупівлі через маркетплейс.

💸 Міноборони також виділило на це окремий бюджет: менш ніж за два тижні підрозділи замовили засобів на 184,8 млн грн і вже отримали перші партії на 40,8 млн грн.

Ще одне нововведення — авансування виробників дронів. Компанії, які працюють у системі понад 3 місяці та не мають боргів перед ДОТ, можуть отримати до 70% передоплати залежно від швидкості виконання замовлень.

Це має допомогти масштабувати виробництво та пришвидшити постачання БпЛА до підрозділів.

⚡ Вперше для ЗСУ закупили 2000 жіночих бронежилетів — до цього захисниць забезпечували чоловічими.

2000 жіночих бронежилетів (1-5) має поставити «Темп-3000» до 25 червня у центральний та західний регіони. Втім, такої кількості критично недостатньо: станом на березень 2026 року лише у лавах ЗСУ — понад 55 тис. військовослужбовиць.

💸 Вартість бронежилета для жінок — 23 520 грн за одиницю. Для порівняння: з листопада 2025 по квітень 2026 року чоловічі модульні бронежилети у такій комплектації закуповували по близько 22 559 грн.

Жіночий бронежилет містить демпферні (помʼякшувальні) вставки на внутрішніх стінках грудного чохла або інші рішення, які адаптують його до жіночої анатомії. А комплектація 1-5 захищає грудну клітку, спину, боки, шию та пахову зону.

📏 Розміри таких бронежилетів варіюються від S до XL. Моделі розраховані на зріст від 162 до 190+ см відповідно, а загальна вага становить від 10,5 кг до 15,5 кг.

Також у планах Командування Сил логістики на цей рік — закупити 10 тис. зимових курток та 10 000 зимових штанів для жінок. Штани вже законтрактували у січні, однак така кількість ледве покриває пʼяту частину від чисельності військовослужбовиць у ЗСУ.

📦 «Черкаський м’ясокомбінат» та «Юсмак» знову зірвали постачання харчів для ЗСУ — контракти розірвали на понад 4,7 млрд грн.

Обидві компанії не виконали зобов’язання у межах перших партій поставок у І кварталі.

«Черкаський м’ясокомбінат» мав забезпечити майже 10 млн продуктових наборів до кінця 2026 року (123,5 грн за комплект). Однак перші партії поставили не в повному обсязі та з порушенням вимог до якості.

❗️ ДОТ надав компанії місяць, щоб це виправити, але ситуація не покращилась — 9 березня контракт розірвали.

«Юсмак» отримала два договори на 27,4 млн наборів наприкінці 2025 року, проте через критично низькі обсяги постачань агенція розірвала обидва договори на початку квітня.

Це не перший випадок. У 2024 році обсяги контрактів «Черкаського м’ясокомбінату» скоротили на майже 95% через зриви постачань. А «Юсмак» не поставила весь обсяг (334,49 тис. сухпайків) за контрактами, укладеними наприкінці 2025 року. У березні 2026-го їх розірвали.

🥫 Нагадаємо, у грудні 2025 року ДОТ оголосив масштабні закупівлі харчування для ЗСУ на весь 2026 рік. Очікувана вартість становила 171,5 грн за комплект, однак за результатами торгів середня ціна у контрактах знизилася приблизно на 25% — до близько 122 грн.

Попри укладені договори, у січні 2026 року агенція додатково оголосила рамкову угоду на 54,06 млрд грн як резервний механізм на випадок зривів постачання або надзвичайних ситуацій.

⚡ Дизайнер чи дизайнерка до StateWatch, знайдіться!

StateWatch шукає людину, яка вміє перетворювати дані та тексти на професійні візуальні продукти.

Що потрібно робити:
▪️ верстати аналітичні звіти (у цифрі та на друк)
▪️ створювати інфографіки, діаграми, схеми та мапи для візуалізації даних
▪️ розробляти візуальний контент для соцмереж та публічних заходів
▪️ розвивати візуальну айдентику StateWatch

Що ми очікуємо:
▪️ досвід роботи в графічному дизайні та впевнене володіння Figma
▪️ вміння працювати з даними: перетворювати таблиці, цифри та статистику на зрозумілі візуалізації
▪️ розуміння принципів типографіки, композиції та роботи з кольором
▪️ вміння працювати в умовах стислих дедлайнів та ефективно розподіляти час між кількома проєктами одночасно

Резюме та портфоліо надсилайте на: [email protected] з темою: «Вакансія дизайнера/-ки. Імʼя та прізвище». У листі також напишіть кілька речень, чому вас цікавить ця позиція, бажаний формат співпраці та розмір винагороди.

Більше про обовʼязки та вимоги — у вакансії за посиланням в коментарях 👇

🌍 Треті країни та санкції G7: ризики геоекономічної фрагментації і оптимізація санкційного комплаєнсу.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну санкції стали ключовим інструментом міжнародного тиску. Водночас із розширенням обмежень зʼявляються нові способи їх обходу.

StateWatch проаналізував схеми обходу санкцій через Туреччину та Гонконг, спільно з Ліберально-демократичною лігою України провів дослідження про те, як Південній Кореї вдалося зменшити масштаби санкційного обходу, а разом із Sanctions Finder організував серію вебінарів для бізнесів в Грузії, Туреччині та Філіппінах.

За результатами цих досліджень та вебінарів, StateWatch спільно з Geneva Graduate Institute організовує воркшоп у Женеві. Під час події говоритимемо про те, як треті країни інтерпретують і впроваджують санкції G7, які існують патерни в схемах обходу та які підходи до взаємодії з країнами Азії є справді ефективними.

Деталі події:
📆 Дата: 19 лютого 2026 року
⏰ Час: 12:00 –14:00
📍 Місце: Geneva Graduate Institute, аудиторія S12 (та онлайн)

🔗 Реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1nOCVQKsAUGHDgf1NWUyB6vsnfGrVJK1srmMvSs88rfo/viewform?edit_requested=true

Спікери:
• Дар'я Кузьміна, керівниця санкційного напрямку аналітичного центру StateWatch
• Ганна Ткаченко, голова департаменту ліберальної демократії, ЛДЛУ
• Богдан Бернацький, науковий співробітник Vilnius University та European University Institute.

Захід підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Захід представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Російський вплив у Європі: розслідування, факти, рішення.

12 вересня в рамках шістнадцятої щорічної конференції журналістів-розслідувачів ІРРП відбулася сесія, присвячена розслідуванням про російські інтереси та їхній вплив у Європі.

Команда StateWatch представила результати досліджень про російський титан – ключовий ресурс для військової промисловості РФ. Ми розповіли:

- як титан із Росії потрапляє на західні ринки попри санкції,

- які безпекові ризики це створює,

- які кроки необхідні для обмеження «сірих схем».

Серед інших спікерів були:

📍Маркус Бенсманн (Correctiv, Німеччина) – розповів про вплив Росії на німецьку політику та зв’язки Кремля з ультраправими партіями, зокрема «Альтернативою для Німеччини»;

📍Любов Величко – представила результати досліджень про кремлівські дезінформаційні кампанії, спрямовані проти зеленої енергетики та на просування газу як «альтернативи»;

📍Атанас Чобанов (BIRD.bg, Болгарія) та Віталій Кононученко – показали, як так звані «опозиційні» росіяни постачали до ЗСУ неякісну військову форму та бронежилети, прикриваючись втечею від путінського режиму.

Дискусія показала: російський вплив у Європі багатовимірний – від металів і енергетики до політики та оборонних контрактів. Протидія йому можлива лише через спільні зусилля журналістів-розслідувачів, аналітиків та громадянського суспільства.

💰 Із січня по червень 2025 Міністерство оборони України недовитратило 73,6 млрд грн на закупівлю та ремонт військової техніки. У чому причини?

Загалом у першому півріччі Міноборони недовитратило 98,7 млрд грн із запланованих із загального фонду. З них 73,6 млрд — на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання.

✍ Про це йдеться у звіті Рахункової палати.

У Міноборони пояснили, що платежі не вдавалось провести через:
▪️ зриви строків постачань деякими компаніями;
▪️ перенесення строків постачань внаслідок форс-мажорних обставин, з якими стикнулись підприємства;
▪️ економію коштів після проведених процедур закупівель;
▪️ неможливість здійснити попередню оплату внаслідок простроченої дебіторської заборгованості за контрактами.

Загалом за перше півріччя 2025 видатки загального фонду держбюджету на безпеку й оборону склали 1,17 трлн грн, що на 8,3% менше плану на звітний період.