Lex Cross Consulting

Сьогодні, коли ви бачите величезні черги біля якоїсь установи, ви впевнені, що це не завоз дефіцитних товарів, ви розглядаєте всього три варіанти:
- Черговий банк має проблеми з поверненням депозитів;
- Настав час подачі звітів до податкової;
- Нардепи вчергове підняли Україну в рейтингу Doing Business, впровадивши чергові паперово-збиральницькі реформи.
Тепер про останній пункт детальніше.
Стараннями наших народних депутатів, з метою «упрозорити» український бізнес , керівників підприємства зобов’язали в строк до 25 травня 2015 року надати державному реєстратору юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформацію щодо кінцевих вигодоодержувачів (бенефіціарів). Інакше штраф від 5100 грн. до 8500 грн. Подібні розміри адмін.штрафів за історію незалежної України передбачались ще одного разу, а саме, коли держава почала хвилюватись, про персональні дані своїх громадян. Тоді штрафи були передбачені за ухилення від реєстрації баз персональних даних від 8500 грн. до 17000 грн. (абсолютний рекорд для адмін.штрафів).
Звісно в часи кризи витягнути з кишені такі гроші бажаючих мало, а тому шалені черги до Державних реєстраторів щодня поповнюються новими законослухняними громадянами.
Українці демонструють своє прагнення змін та готові на жертви, в тому числі й днями вистоювати черги.
Але чи дійсно мета буде досягнена і громада дізнається справжніх власників бізнесу?
Ми спробували розібратись.
Вже шукаючи визначення поняття «вигодоодержувач» стикнулись з першими не співдадіннями.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» (далі Закон про вигодоодержувачів) говорить, що для цілей цього закону термін "кінцевий вигодоодержувач" розуміється у значенні, що вживається в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".
Відкриваємо цей закон, та з’ясовуємо, що він втратив чинність, на підставі Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі Закон), який не містить визначення кінцевого вигодоодержувача, натомість містить визначення кінцевого бенефіціара.
До речі, реєстраційна картка, яка розроблена на виконання Закону про вигодоодержувача також містить графи, для заповнення про кінцевого бенефіціара, а не вигодоодержувача.
Тож, для заповнення картки користуємось визначенням кінцевого бенефіціара.
Хто такі кінцеві бенефіціари?
Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від ФОРМАЛЬНОГО володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом:
- реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою,
- реалізації права вирішального впливу на формування складу, результати голосування,
- вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності,
- надання обов’язкових до виконання вказівок або виконання функцій органу управління,
- володіння самостійно або через іншу особу або спільно з пов’язаними особами часткою в розмірі 25 і більше відсотків статутного капіталу або голосів.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має ФОРМАЛЬНЕ право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, НОМІНАЛЬНИМ утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
Отже, з усієї інформації робимо висновок, що у формі ми маємо відобразити осіб, які формально можуть і не мати відношення до підприємства (безпосередньо не керують ним, не беруть участі в розподілі прибутків, не підписують контрактів і т.п.) але в дійсності впливають на органи управління, яким законом (Статутом) такі права надано.
Оскільки Закон про вигодоодержувачів був спрямований на викриття дійсних бізнесів наших нардепів, чиновників вищого рівня, вищих посадових осіб правоохоронної системи, то ми не звертаємо увагу на підприємства, які ніколи й не приховували своїх власників, такі підприємства у формі в якості кінцевого бенефіціара просто вкажуть своїх засновників (для засновників – фізичних осіб) або фізичних осіб – засновників юридичних осіб (для засновників юридичних осіб).
В той же час, ті особи, на викриття яких було сподівання, виходячи з розмитого визначення, на яке посилається закон про викогодоодержувачів, не вкажуть своїх кінцевих бенефіціарів. А оскільки механізму визначення та доведення НЕ ФОРМАЛЬНОГО впливу таких осіб Законом про вигодоодержувачів не встановлено, то і відповідальності за розкриття такі особи уникнуть.
Вже на етапі подання форм у них не виникне жодних проблем, адже як пояснила Державна реєстраційна служба у своєму листі від 24.12.2014 року для включення до реєстру інформації про кінцевого бенефіціара державному реєстратору не потрібно подавати будь-яких підтверджуючих документів, і, відповідно, державний реєстратор у Вас їх не вимагатиме. Тому такі особи у картку можуть вписати будь-які імена, будь-яких осіб, не боячись відповідальності, адже Законом про вигодоодержувачів передбачено лише відповідальність за не подання державному реєстратору інформації.
В той же час, не варто забувати, що відповідно до ч. 4 ст. 53 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» за подання неправдивих відомостей винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Зокрема така відповідальність передбачена Кримінальним кодексом України, а саме ст. 366 – «Службове підроблення». Однак, довести ваш прямий умисел в подібній ситуації, маючи таке розмите визначення кінцевого бенефіціара дуже непроста справа.
З підслуханого в реєстраційній службі, деякі підприємці, не позбавлені гарного українського почуття гумору, до своїх карток вже внесли інформацію про Президента та Прем’єр міністра України, в якості кінцевого бенефіціара.
Таким чином, видається зміни, які задумувались, як прогресивні та реформаторські звелись до чергового накопичення папірців в реєстраційній справі.
Однак, як спрацює подібна реформа, побачимо, коли з’являться перші гучні викриття, розслідування та притягнення до відповідальності.

Процес міграції робочої сили стає все інтенсивнішим, кордони між країнами все розмитішими, тому сьогодні про актуальне. Про працевлаштування іноземця в Україні.
Відповідно до Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Ця гарантія також стосується і права на трудову діяльність іноземців та осіб без громадянства.
Так, Кодексом законів про працю України передбачено, зокрема, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.
Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.
Отже як вбачається, на іноземних громадян поширюються всі права і обов’язки передбачені законодавством про працю України, якщо міжнародними договорами не передбачено інше.
При цьому слід зазначити, що Законом України "Про зайнятість населення" визначені особливості прийому на роботу іноземців та осіб без громадянства.
Так, ст. 42 вищевказаного закону передбачено, що підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В той же час ч. 6 цієї статті передбачено категорії осіб, працю яких можна використовувати без отримання дозволу.
До таких категорій зокрема належать, іноземці, які постійно проживають в Україні.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземцями, які постійно проживають на території України вважаються іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання.
В той же час слід відзначити, що обмеження щодо праці іноземців встановлюються виключно до трудових відносин, які оформляються трудовими договорами.
Такі обмеження не стосуються підприємницької діяльності та надання послуг (виконання робіт) за договорами цивільно-правового характеру.
Окрім того, відзначаємо, що обов’язок на отримання такого дозволу покладено на роботодавця.
Відповідно, якщо роботодавець працевлаштував іноземця, без отримання відповідного дозволу, негативні наслідки несе роботодавець.
Аналіз норм чинного законодавства не передбачає автоматичного звільнення іноземця, у разі, якщо роботодавцем не отримано відповідного дозволу на їх працевлаштування.
В той же час, такий іноземець має право користуватись всіма гарантіями дотримання його трудових прав, при працевлаштуванні та звільненні.
Додаємо детальну схему, передбачену ПОРЯДОКОМ
видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженим Постановою КМУ від 27 травня 2013 р. № 437

Нагадуємо, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів" від 14.10.2014 (набув чинності 25.11.2014) при реєстрації юридичної особи або зміні складу її засновників, за винятком державних і комунальних підприємств, необхідно вказувати відомості про кінцевих вигодоодержувачів.

Юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цього Закону, подають державному реєстратору відомості про свого кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів), у тому числі кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) їх засновника, якщо засновник - юридична особа, упродовж шести місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 25 травня 2015 року.

Неподання юридичною особою державному реєстратору інформації про вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи тягне за собою накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн.- 8500 грн.)

Кінцевий вигодоодержувач юридичної особи у значенні, що вживається в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" - це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість управляти господарською діяльністю юридичної особи і володіє 25 або більше відсотками статутного капіталу або в такому ж розмірі правом голосу.

Передумали ліквідуватись? Але Ваше бажання не закон, для реєстратора.
З початком нової хвилі економічної кризи власники бізнесу масово згортають діяльність. Як правило в таких випадках мова йде про добровільну ліквідацію (за рішенням власника).
Порядок реєстрації припинення юридичної особи, шляхом її ліквідації регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Якщо Ви більше не зацікавлені у продовженні господарювання вашою компанією Вам, разом з іншими співзасновниками (учасниками) необхідно формалізувати своє рішення, наприклад, шляхом викладення його в протоколі. Надалі державний реєстратор вносить до ЄДРПОУ запис, про прийняте Вами рішення. З цього моменту розкручується маховик, пов'язаний з процедурою припинення підприємства. І навіть, якщо Ваше підприємство є зразковим, проходить процедура самоліквідації швидко та без ускладнень дуже рідко.
Але цей пост не про труднощі самоліквідації.
Уявіть, що при всій кризовості ситуації, у компанії з’являється вигідне замовлення, або щедрий інвестор. У Вас відпадає потреба в доведенні справи ліквідації до кінця. Більш того, Вам необхідно, щоб підприємство продовжувало існувати, і не просто, а працювало, заробляло, створювало ВВП та робочі місця.
Здавалось би в такому розвитку подій зацікавлені всі сторони. Однак, як з’ясувалось, Законодавство України не містить механізму, який дає можливість відмотати ситуацію назад, не дає можливості засновникам відкликати своє рішення про припинення юридичної особи. Більш того, навіть саме ПРАВО засновників на відкликання свого ж рішення не знайшло відображення в законодавстві.
Що ж робити, якщо хочеш зберегти компанію, але механізм ї ліквідації вже запущено?
По-перше слід відзначити, що проблема виключення запису про рішення власників про припинення з ЄДРПОУ не є чисто технічною. Навіть навпаки, згідно з роз’ясненнями Держпідприємництва (лист 29.4.2005 № 3326/0/2-05) технічними засобами Єдиного державного реєстру передбачено можливість внесення запису про прийняте засновниками рішення про відміну попереднього рішення про припинення юридичної особи. Такий запис вноситься державним реєстратором на підставі нотаріально посвідченого рішення заснов¬ників про відміну попереднього рішення цих засновників про припинення юридичної особи.
В той же час, у зв’язку з тим, що будь-які листи, навіть компетентних органів, не створюють юридичних норм, вказане роз’яснення не може бути підставою, для скасування реєстратором запису про прийняття власниками рішення про припинення, за відсутності прямої вказівки про це в законі.
Таким чином, якщо би в законодавстві було закріплено право засновників на відкликання їх попереднього рішення, передбачено форму такого відкликання, порядок та строки його подання, жодних проблем би не виникало. Такі зміни в законодавстві не потребували б додаткових витрат з Державного бюджету на поліпшення програмного забезпечення реєстру.
Варто відзначити, що подібний законопроект вносився КМУ у 2009 році (№ 4286 від 31.03.2009р.) Однак, тоді Верховний суд України повернув проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб’єктів господарювання” на доопрацювання. Більше до цього питання не повертались.
Отже, зважаючи на те, що законодавець подібну прогалину не прибрав, а проблема є актуальною, пропонуємо Вам наступну схему її вирішення.

Створення єдиного державного веб-порталу відкритих даних.

Вчора Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних».

Законом, встановлюється, що публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Відповідно до Закону розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, в тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

За законом перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов’язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.

Так, до оприлюднення у формі відкритих даних відносяться наприклад відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, Єдиний державний реєстр судових рішень, Державного реєстру телерадіоорганізацій України, Єдиного реєстру об'єктів державної власності, Реєстру громадських об'єднань, Реєстру вищих навчальних закладів, інше.

Особливої уваги заслуговує впровадження відкритого доступ до матеріалів генеральних планів населених пунктів і детальних планів території та інформації про державні закупівлі.

Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом має забезпечити створення єдиного державного веб-порталу відкритих даних.

Чотири правила ведення переговорів від фахівців з Гарварду. Рекомендуємо.

http://www.kom-dir.ru/article/443-kak-uchat-v-garvarde

Как учат вести переговоры в Гарварде В Гарварде разработали принципиально новый метод ведения переговоров, который теперь входит в обязательную программу обучения. Он называется «принципиальные переговоры». Метод разработан в рамках большого исследовательского переговорного проекта, по итогам которого преподаватели Гарварда издали книг…

Пропонується спростити процедуру отримання українського громадянства іноземцям, які воювали за Україну.

Так, Верховна Рада прийняла проект закону №1901 "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" (щодо порядку прийняття в громадянство України окремих категорій осіб)".

Як визначено в пояснювальній записці, "метою законопроекту є спрощення порядку прийняття до громадянства України осіб, які захищали суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції або військових діях у складі добровольчих батальйонів, партизанських загонів чи інших територіальних формувань, які співпрацювали зі Збройними Силами України, органами Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України, та осіб, які зазнали порушень прав і свобод людини на території іноземної держави у зв'язку зі своєю позицією або діяльністю, спрямованою на підтримку суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України
".
Набути українське громадянство можна буде в судовому порядку, при встановленні судом факту безпосередньої участі особи в антитерористичній операції або військових діях.

Дніпровськ чи Січеслав?
Вчора було прийнято Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки", який вже прозвали Закон про декомунізацію. "ЗА" проголосували 254 народні депутати.
Вказаним законом, зокрема, передбачено обов'язок органів місцевого самоврядування протягом шести місяців, з дня набуття чинності Законом перейменувати всі області, міста, селища міського типу, села, вулиці, парки, сквери та ін., підприємства, установи, організації, які носять імена або псевдоніми державних і партійних діячів комуністичного режиму, або пов'язані з діяльністю комуністичної партії чи з установленням радянської влади.
Незважаючи на вчорашній ажіотаж та ейфорію, сьогодні вже знайшлись противники таких перейменувань.
Консерватори говорять про те, що зміна вулиць потягне за собою витрати підприємців на внесення змін до правовстановлюючих документів щодо місцезнаходження підприємства чи місця реєстрації ФОП.
Такі зауваження не витримують жодної критики.
Щодо реєстраційних дій, зауважимо:
1. для ФОП будь-які зміни в ЄДРПОУ вносяться безкоштовно.
2. для юридичних осіб, якщо Ви вписали своє місцезнаходження в Статут, то Вам доведеться сплатити за зміни 51 грн. державного мита, але якщо ні, то внесення таких змін так само є безкоштовним.
Але ми вважаємо, що законодавці повинні зобов'язати всі реєструючі органи автоматично внести відповідні зміни до реєстрів, після офіційного оприлюднення рішення про перейменування.
Окрім перейменування нардепи, нарешті, узаконили "Ленінопад". За ними послідують "Артемопад", "Дзержинськопад" і т.п. Так само, вперше в історії незалежної України 9 травня відбудеться без червоних прапорів (у разі, якщо закон встигнуть опублікувати). З будівель зникнуть зірки, серпи та молоти. Цікаво чи червона зірка на верхівці ялинки підпадає під дію Закону про декомунізацію?
Загалом закон дуже цікавий. Радимо всім ознайомитись.

Шукаючи позитивні моменти у веденні бізнесу з прийняттям ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов бізнесу (дерегуляція)», відзначаємо виключення з Цивільного та Господарського кодексів України норм про обов’язкову державну реєстрацію договорів комерційної концесії (франчайзингу). Це договори за якими одна сторона (правоволоділець) надає іншій (користувачеві), за оговорену плату, право використання у своїй підприємницькій діяльності комплексу прав належних правоволодільцю (наприклад право на фірмове найменування, комерційне позначення, товарний знак, знак обслуговування) за умови дотримання усіх необхідних умов використання таких прав. В Україні за такою схемою працюють користувачі від таких відомих торговельних марок, як наприклад Coca-Cola чи Pepsi та таких брендів, як McDonald’s, Сільпо тощо. Такі зміни на наш погляд зменшать вплив та контроль державних органів на діяльність суб’єктів господарювання, які мають намір здійснювати свою підприємницьку діяльність на умовах франчайзингу.

Позитивні зміни у законодавстві щодо переобладнання і перепланування житла.

Як відомо до сьогодні діяв доволі довгий, недешевий, досконало законодавчо неврегульований та потребуючий дозволу процес узаконення будь-яких робіт з перепланування та переобладнання житла. На підставі підписаного Президентом України ЗУ №191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» внесені зміни до Житлового кодексу України. Відтепер виконання власником/наймачем робіт з переобладнання житла, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об’єкта в експлуатацію не потребується.

У разі здійснення таких робіт наймачем, внаслідок яких змінюється площа, кількість чи склад приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду, допускається за письмовою згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не передбачено договором найму (оренди).

Як показують кілька останніх днів, з ким точно неможливо домовитись, так це з погодою. Про успішне ведення переговорів з іншими контрагентами читайте нижче.
І так, три правила від древніх:
- ПРАВИЛО СОКРАТА
Щоб отримати позитивну відповідь на важливе, для Вас питання - поставте його третім. Перед ним задайте два інші запитання, на які Ваш співрозмовник точно відповість ствердно.
Секрет цього методу отримання згоди криється в особливостях гормональної системи. Коли людина виявляє свою згоду, то організм (який зациклений на максимальному збереженні енергії) вважає, що найближчим часом протистояння із співрозмовником не відбудеться. за таких обставин в кров виділяються ендорфіни і людина розслабляється. Таким чином, розслабивши співрозмовника кількома "так", ми зменшуємо його налаштування на спротив в важливому, для нас третьому питанні.
- ПРАВИЛО ГОМЕРА
На переконливість аргументів впливає їх послідовність. Ланцюжок повинен мати такий вигляд: сильний аргумент --> середній --> найсильніший аргумент.
Як це працює?
Покликанням першого сильного аргументу є зародити у Вашого співрозмовника довіру до Ваших слів. На його фоні, наступний аргумент (середньої сили) виглядатиме також достойно, оскільки попередній вже здобув, для Вас певний авторитет. Останній аргумент має бути найсильнішим. Оскільки саме під кінець розмови сторони приймають остаточне рішення. І навіть, якщо Ваш контрагент бере тайм аут, щоб подумати, така побудова розмови матиме позитивні наслідки. Всі ми знаємо, про властивість пам'яті: найкраще запам'ятовуються останні фрази, гірше перші, майже не запам'ятовується середина розмови.
Запам'ятайте:
* ніколи не застосовуйте слабких аргументів! Навіть один слабкий аргумент здатен зламати всю лінію перемовин. Слабкі аргументи породжують недовіру до Ваших слів та змушують співрозмовника сумніватись у Вашій компетентності.
* ніколи не розпочинайте переговорів з прохання!
- ПРАВИЛО ПАСКАЛЯ
Не заганяйте співрозмовника в кут, надайте йому можливість вийти з ситуації з гідністю. Не погрожуйте та не викривайте негідних вчинків співрозмовника. Це налаштує його проти Вас. Ненав'язливо підкажіть співрозмовнику вихід, який допоможе йому "зберегти обличчя". За таких обставин особа буде вважати, що вона у Вас в боргу і їй буде легше прийняти Вашу позицію.
Сподіваємось, що ці найпростіші правила допоможуть Вам в укладенні вигідних контрактів. Та пам'ятайте, що успішно проведені переговори, це тільки половина шляху. Для реалізації Вашого бізнес проекту необхідно результати переговорів зафіксувати в договорі. Щоб мінімізувати Ваші ризики обов'язково зверніться за консультацією юриста.