LATCA

Сьогодні відзначається 95-річчя з дня народження українського поета і письменника-мариніста Л.МТендюка. Про нього і його творчість - в газеті "Новий Шлях".

Сьогодні відзначаємо 95-річчя з дня народження видатного українського поета і письменника, ученика Сосюри, мариніста Л.М. Тендюка. Газета "Міст".

Merry Christmas to all our Friends, Colleagues, Art Lovers and Art Collectors 🎨 🎄🥳
Wishing you all happiness, Joy of Christmas and New 2026 year celebrations.

https://youtu.be/yZIZUXxyBBc? Чи писала Леся використовуючи образ Весни як метафору, чи тільки власне про весну? Не знаю, але зараз цей вірш мені дуже символічний - Весна перемагає, бо такий закон природи.

Леся Українка. Перемога. Чи писала Леся використовуючи образ Весни як метафору, чи тільки власне про весну? Не знаю, але зараз цей вірш мені дуже символічний - Весна перемагає, бо та...

https://youtu.be/8jGnwedRB9A?si=Cs387GrPtfzEBn8s
Бідкаючись з того, як мало я насправді знаю українську поезію, я почала думати, а що ж я таки знаю. Ну і, звичайно, першим приходить Тарас Григорович і каже: "Ну мене ти мусиш знати!". Ну, так, мушу! "Мені тринадцятий минало" ще напевно в моєму дошкільному віці читала мені бабця. Ці спогади такі дорогі, то ж цього разу постаралась, щоб моя помічниця зі ШІ згенерувала мені осучаснене виконання "Мені тринадцятий минало" - миле, тепле, щемливе.

Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога......
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся Богу... І не знаю,
Чого маленькому мені
Тойді так приязно молилось,
Чого так весело було.
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось...
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята —
Не мої ягнята!
Обернувся я на хати —
Нема в мене хати!
Не дав мені Бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!..
А дівчина
При самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала,
Та й почула, що я плачу.
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала...
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє... лани, гаї, сади!..
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.
Бридня!.. А й досі, як згадаю,
То серце плаче та болить,
Чому Господь не дав дожить
Малого віку у тім раю.
Умер би, орючи на ниві,
Нічого б на світі не знав.
Не був би в світі юродивим.
Людей і Бога не прокляв

Тарас Шевченко. Мені тринадцятий минало. Бідкаючись з того, як мало я насправді знаю українську поезію, я почала думати, а що ж я таки знаю. Ну і, звичайно, першим приходить Тарас Григорович і каже:...

Raising Ukrainian Flag 🇺🇦
Presenting art Exhibition IDENTITY CELEBRATION 🎨
Gatineau, Quebec

We are happy to be recognized and supported by the Gatineau Media.

Un geste haut perché pour l'Ukraine - TVA Gatineau À deux jours de la fête de l’indépendance de l’Ukraine, la Ville de Gatineau a procédé à la levée du drapeau ukrainien. Le geste, hautement symbolique, a été salué par la communauté ukrainienne locale. L’initiative s’inscrit dans un contexte toujours marqué par la guerre déclenc...

Seven Member of Literary and Artistic Association of Canada exhibited their work at the City Hall of Gatineau, Quebec. Starting with raising Ukrainian flag in celebration of Independence Day.

https://tvagatineau.ca/un-geste-haut-perche-pour-lukraine/

Un geste haut perché pour l'Ukraine - TVA Gatineau À deux jours de la fête de l’indépendance de l’Ukraine, la Ville de Gatineau a procédé à la levée du drapeau ukrainien. Le geste, hautement symbolique, a été salué par la communauté ukrainienne locale. L’initiative s’inscrit dans un contexte toujours marqué par la guerre déclenc...

https://youtu.be/N5olA85V8C4?si=SxVspmfGPimqGcdx Знову прошу штучний інтелект озвучити мені співаночки. Надихнулась колядками, щедрівками, коломийками, веснянками - але ж то люди співали!!! Моя бабця казала, що вони щовечора збирались за селом на пагорбі і співали... мені ці спогади такі медові, це ж так ніби всі інші денні клопоти не мали значення і сьогодні теж мені допомагають роз'яснити мій день. Цю коломийку я знайшла в "Гуцульщині" Володимира Шухевича, яку теж до речі купила в Koota Ooma Ukrainian Books & Gifts. Тільки уявити собі - це був рік напевно 1900 - починалось нове століття і з минулих століть українці переспівували свої жартівливі або ліричні пісні. Ось тут коломийка з Криворівні.

***

На тім боцї при потоцї
Два качури вют си,
Надо мною молодою
Два ледїнї бют си.

Не бійте си, не ріжте си,
Я одного буду,
Василькови купю хустку,
Іванкова буду.

Ой до мене бурі очі
За лева, за лева,
Я гадала, шо Йванкова,
А я Василева.

Ой дає менї Іванко
Та тоти два леви,
Та щоби я відповіла
Тому Василеви.

Відповісти я не хочу,
Він файно данцує,
По за шию обіймає,
А в личко цюлює.

* слово Данцує зауважили :)

Коломийка записана в Криворівні (circa1900). На тім боці при потоці Знову прошу штучний інтелект озвучити мені співаночки. Надихнулась колядками, щедрівками, коломийками, веснянками - але ж то люди співали!!! Моя бабця казала...

https://youtu.be/-THRZ5zJbK8 Нещодавно я знайшла збірник українських колядок і щедрівок (дякую Werbowy-Onuch Mirka за книжки біля Koota Ooma Ukrainian Books & Gifts )— і тепер є в неймовірному захваті! Кожен рядок дихає давниною, красою та особливим духом тих людей, що колись жили на українській землі. Читала ці слова і розуміла, чому мова називається милозвучною. То ж не втрималася й вирішила оживити ці пісні — з допомогою штучного інтелекту озвучити, щоб слухати собі знову і знову. Запрошую і вас: прислухайтесь які чудові майже магічні змісти несуть ці слова.
Коли́ не бу́ло з на́щада сві́та,
Тогди́ не бу́ло не́ба, ні землі́.
А но́ лем бу́ло си́неє море,
А сере́д моря я́вір зеле́ний.
Ясне небонько, світле сонінько,
Сві́тле сонінько, місячик я́сен ,
Місячик я́сен, я́сна зірни́ця,
Я́сна зірни́ця, дрібні́ звіздочки.
На тім яворойку на горі гніздойко,
А в тім гніздойку три соколойки,
Три соколойки радоньку радять
Ра́доньку ра́дять: Як світ снова́ти.
Якби нам, брате, в глибокі води,
Тогди ми, брате, світ обснуємо,
Світ обснуємо, і наситимо,
Світ наситимо і наповнимо.
Ясне небонько, світле сонінько,
Сві́тле сонінько, місячик я́сен ,
Місячик я́сен, я́сна зірни́ця,
Я́сна зірни́ця, дрібні́ звіздочки.
Та спусти́меся на дно́ до моря,
Діста́немо дрібно́го пі́ску,
Дрібни́й пісо́чок посі́єме ми:
Та нам ся ста́не чорна́ земли́ця.
Та дістанеме золотий камінь,
Золотий камінь посієме ми,
Та нам ся стане ясне небонько
Ясне небонько, світле сонінько,
Ясне небонько, світле сонінько,
Сві́тле сонінько, місячик я́сен ,
Місячик я́сен, я́сна зірни́ця,
Я́сна зірни́ця, дрібні́ звіздочки.
Перший пожитойко - вози ми житойко,
Другий пожитойко - яра пшеничейка,
Третій пожитойко - трава зеленейка,
Вози ми житойко людям на хлібойко,
Яра пшеничейка - на проскуройки,
Трава зеленейка - для худобойки.
Ясне небонько, світле сонінько,
Сві́тле сонінько, місячик я́сен ,
Місячик я́сен, я́сна зірни́ця,
Я́сна зірни́ця, дрібні́ звіздочки.

Коли не було з нащада світа (Коли́ не бу́ло ще спочатку сві́ту) Нещодавно я знайшла збірник українських колядок і щедрівок — і тепер є в неймовірному захваті! Кожен рядок дихає давниною, красою та особливим духом тих люд...

Meet Oleksandra Lytsak, LATAC's Member and a mother of three beautiful children that already following mama's foot steps.
Oleksandra's new artwork "SHE CARES" 24"×24", oil on canvas.
The idea behind the work is based on the image of the Woman-Guardian of the Family generations. She is not visible, but her presence is there. Her hands are gentle and strong at the same time, caring. She takes care of the flowerpot, which symbolizes of the humans generations, protects them... she cares." Oleksandra Lytsak