Археологічний музей ІА НАНУ / Archaeological Museum IA N

Археологічний музей ІА НАНУ / Archaeological Museum IA N

Археологічний музей налічує 10000 експонатів, які відображають давню історію України з часу появи тут людини до пізнього середньовіччя. Археологічний музей був організований у 1966 р., 19 травня 1969 р. відкрив свої двері для відвідувачів. У чотирьох залах музею на площі 500 кв. м зібрано близько 10 000 оригінальних експонатів, поданих за культурно-хронологічним принципом, які дають змогу відтворити давню історію України з часу появи тут людини до пізнього середньовіччя. Експозиція, що відображає результати наукових досліджень колективу Інституту археології є вдалим взірцем поєднання фундаментальних розробок з їх практичним застосуванням. В залі “Первісна археологія” (понад 800 тис. років тому назад – поч. І тис. до н.е.) репрезентовані матеріали кам’яного віку (палеоліт, мезоліт, неоліт), енеоліту та епохи бронзи. Експозиція залу “Ранній залізний вік” висвітлює історію населення України початку І тис. до н.е. – перших століть н.е. Саме тут можна познайомитись з пам’ятками скіфської культури (VІ-ІV ст. до н.е.) – осілих землеробських племен Ліво- та Правобережної України, степових кочовиків, царських скіфів, а також з матеріалами найдавнішого грецького поселення на острові Березань, міст Ольвії та Тіри. У залі “Давні слов’яни та Київська Русь” демонструються матеріали з поселень та могильників ранньослов’янських та сусідніх з ними культур: зарубинецької, київської, черняхівської, пшеворської та інших. Особливий колорит музею надають три унікальні діорами, виконані на основі наукових розробок та реконструкцій: “Поховання знатного скіфа”, “Давньоруське місто Чучин” та “Київ. Місто Володимира”.

Operating as usual

Дорогі друзі, колеги і всі хто нас любить і поважає!
Дорошівецьке Оленятко шле Вам найщиріші вітання з Новим Роком і побажання всіляких гараздів, творчої наснаги , буйного польоту думок, успіхів, благополуччя і радісних днів! Будьте всі здорові і щасливі! Ми Вас любимо!!!!!

Виставка “Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму” продовжується у «Археологічному музеї» Інституту археології НАН України за адресою вул. Богдана Хмельницького, 15.
Виставка присвячена археологам, які, попри утиски й репресії, проводили дослідження та здійснили важливі наукові відкриття.
Орієнтовний термін проведення виставки: 11 грудня 2020 року – 28 лютого 2021 року.
Зверніть увагу на графік роботи музею: п’ятниця з 11-00 до 18-00, субота з 11-00 до 18-00, неділя з 11-00 до 18-00.
Всі матеріали виставки у pdf-форматі також доступні on-line:https://www.iananu.org.ua/images/Vystavky/Nakazano-ne-znaty/Nakazano-ne-znaty.pdf

Гребінь, кістка, І-ІІІ ст. н. е., городище Ольвія (Миколаївська обл.)
#експонати_АМ

Фото: Андрій Чекановський.

До 120-річчя Салтівської культури

Цього року виповнюється 120-річчя відкриття Салтівської культури.

📜На території України її пам'ятки розташовані у межах Харківської, Донецької та Луганської областей.
Серед них - кочові та сезоні стійбища, постійні поселення, городища (були оточені земляними валами та ровами), а також підкурганні поховання, ямні та катакомбні могильники з інгумаціями та кремаціями.

🏛️ В експозиції Археологічного музею ІА НАНУ експонуються артефакти з могильника Верхній Салтів (розкопки Д.Т. Березовця у 60-х роках ХХ-го століття).

На фото:
1. Пряжка бронзова. VIII - X ст.
2. Прикраса бронзова у вигляді оленя. VIII - X ст.
3. Намисто (скло, паста, сердолік, кришталь) VIII - X ст.

the-village.com.ua

Фото. Дивіться на нову айдентику Археологічного музею Києва

the-village.com.ua Від дизайн-студії «Луч»

telegraf.design

Як створювали першу айдентику Археологічного музею

telegraf.design Дизайнери надихалися типографікою з книг, журналів, карт

Увага! З цього тижня графік роботи музею змінено.

Якщо плануєте замовити екскурсію, будь ласка, зробіть це зазделегідь за телефоном (044) 235-62-86 або напишіть у Messenger.

Теракота у вигляді барана, І ст. н. е., городище Тіра (Одеська обл.) #експонати_АМ

Фото: Андрій Чекановський.

Тарілка глиняна з полив'яним розписом. XVII - XVIIIст. Аккерманська фортеця (Одеська обл.)
#експонати_АМ

Фото: Андрій Чекановський

Куман, XIV - XVI ст., м.Очаків (Миколаївська обл.) #експонати_АМ

Фото: Андрій Чекановський

Мегарська чаша, ІІ - ІІІ ст. до н. е., городище Тіра (Одеська обл.) #експонати_АМ

Фото: Андрій Чекановський.

Намисто скляне із підвісками-амулетами, друга половина Х ст.

Знахідка була зроблена у 1998 р. Архітектурно-археологічною експедицією ІА НАН України (кер. Г. Ю. Івакін, В. К. Козюба) на території Михайлівського Золотоверхого монастиря (м. Київ).

#експонати_АМ

Фібула зі сканно-зерновим орнаментом у стилі «Терслев», друга половина Х ст.

Знахідка була зроблена у 1998 р. Архітектурно-археологічною експедицією ІА НАН України (кер. Г. Ю. Івакін, В. К. Козюба) на території Михайлівського Золотоверхого монастиря (м. Київ).

#експонати_АМ

Пряжка портупеї меча бронзова, Х ст.

Знахідка була зроблена у 2002 році Старокиївською експедицією ІА НАН України (кер. І. І. Мовчан) за адресою вул. Велика Житомирська, 2 (м. Київ).

#експонати_АМ

Фігурна посудина у вигляді мавпи, І ст. до н.е. - І ст. н.е., могильник Ольвії (Миколаївська обл.) #експонати_АМ

kmu.gov.ua

Кабінет Міністрів України - Уряд впорядкував видачу кваліфікаційних документів археологам

kmu.gov.ua 9 вересня 2020 року Кабінет Міністрів схвалив постанову “Про затвердження порядку формування та діяльності кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних до...

Археологічний музей ІА НАНУ / Archaeological Museum IA NASU's cover photo

Ємність з розсохами
Культура Київської Русі
ХІ-ХІІ ст.
с.Жовнине (Черкаська обл.)
Виготовлено з нижньої частини рогу оленя. Зображено князівську тамгу.

1. Покришка глиняна, трипільська культура (пізній етап), кінець IV тис. до н.е., поселення Стіна (Вінницька обл.)

2. Модель житла глиняна, трипільська культура (пізній етап), кінець IV тис. до н.е., поселення Розсохуватка (Черкаська обл.)

3. Посудина грушоподібна глиняна, трипільська культура (середній етап), середина IV тис. до н.е., поселення Веселий Кут (Черкаська обл.) #експонати_АМ

1969 р.
Археологічний музей Інституту археології є!
І.Г. Підоплічко, Борис Євгенович Патон, М. Келдиш, І.Г.Шовкопляс.

КОРОЛЕВО.
1970-1980 – і роки.
У Закарпатській палеолітичній експедиції всім імпонував такий варіант походження нашого свята – Дня археолога.
Один із відомих, поважних археологів, істориків первісності прийшов додому трохи напідпитку. Траплялися такі ситуації з ним частенько і завжди тому була якась причина : чийсь день народження, неймовірні здобутки в археології, захист дисертації тощо…. Запитала у нього дружина і цього разу – а сьогодні ЩО? Він виразно і трішки допитливо подивився на неї і сказав – Як ЩО? ДЕНЬ АРХЕОЛОГА!
Коли серед тижня ми не виходили на розкоп, метушилися у таборі, готувалися, розважалися, місцеві часто запитували – а що це сьогодні ви не на роботі. Що це за свято таке! Ми з гордістю відповідали – День археолога!
У нашої легендарної ЗПЕ були свої традиції: обговорення меню, закупи, готування смачних наїдків, обов’язковий випуск газети, з часом до цього додалися спортивні перегони : футбол, волейбол, перетягування канату, а потім ще і театральні постановки.
Ми любили це свято! Воно було наше, душевне, камерне і майже інтимне…СВОЄ для СВОЇХ!!!! Всі ми подумки згадували колег , пили за тих, хто в полі!
А потім його зробили державним!!!! Браво!!!!
Але держава зі своїм державним святом окремо, а археологи – окремо!
Будьмо, колеги! Будьмо скрізь і завжди!
Сьогодні ми всіх Вас любимо!

Факти про День археолога:

1. Професійне свято археологів України відзначається щорічно 15 серпня.

2. До 2008 року свято в Україні було неофіційним. Свято встановлено Указом Президента від 6 серпня 2008 року # 694/2009 «Про день археолога».

3. Традиція цього свята (як неофіційного) сягає Трипільської експедиції 1940-1950-х років, яку очолювала Т.С. Пассек.

4. Уперше День археолога на теренах СРСР святкували у 1947 році археологи Волго-Донської археологічної експедиції під керівництвом Б. Міхліна.

1. Посудина глиняна, І ст. до н.е. – І ст. н.е., могильник Ольвії (Миколаївська обл.)
2. Світильники глиняні, І-ІІ ст. н.е., ІІ-І ст. до н.е., городище Ольвія (Миколаївська обл.)
3. Вотив керамічний на честь Афродити, V ст. до н.е., городище Ольвія (Миколаївська обл.) #експонати_АМ

Фармаковський Борис Володимирович.
Історик, археолог. Спеціаліст в галузі античної археології та античного мистецтва. З 1896 року, за дорученням Археологічної комісії проводив розкопки на некрополі Ольвії. З 1901 року входив до складу Імператорської археологічної комісії. Систематично керував розкопками Ольвії, якій присвячені роботи в «Известиях Императорской Археологической Комиссии». Встановив основну територію міста, систему міського планування та оборонних споруд, житлових будинків і громадських споруд.

У плані місто Ольвія мало форму неправильної трапеції і займало площу близько 50 га, зараз збереглося бл. 30 га. Зі сходу його омивав лиман, де була укріплена гавань, а з півночі й заходу захищали глибокі яри зі стрімкими схилами. Природний захист доповнювався потужною оборонною стіною з баштами, спорудженими на початку ІV ст. до н. е. з двома в’їзними воротами – північними та західними. Товщина стін з великих обтесаних каменів досягала 4 метрів, башти виступали попереду стін, а також стояли біля в’їзних воріт. Площа міста поділялась на три частини – верхню, основну й найбільшу, терасову та нижню, прилиманну.
У центрі верхньої частини міста була розташована головна міська площа – агора та дві священні ділянки – Східний та Західний теменоси. Перший було присвячено Аполлону Дельфінію, другий – Аполлону Лікарю. Зі сходу агору оточували кам’яні будівлі з глибокими підвалами, де зберігалася глиняна тари – піфоси і амфори з вином. Це були торгові ряди Ольвії V – III ст. до н. е. З півдня на площу виходила будівля спортивного комплексу – гімнасія.
Від північних в’ізних воріт до агори вела центральна вулиця, забрукована камінням. Від неї відходили бокові вулиці. Вздовж вулиць стояли житлові та господарські будівлі, приміщення яких були згруповані навколо внутрішніх дворів. На теменосах розміщувалися храми й жертовники-вівтарі. На агорі та на темносах відбувалися всі найважливіші події громадського та релігійного життя Ольвії. Там виставлялися державні декрети та інші важливі документи з життя міста, викарбувані на кам’яних плитах. На агорі відбувалися засідання Народних зборів – основного законодавчого органа влади. В приміщеннях будинків навколо агори перебували магістрати – міські чиновники, які слідкували за станом оборонних та адміністративних споруд, ремеснічою діяльністю та загалом – порядком в місті.
На терасовій частині міста містився театр та житлові споруди. У нижньому місті був рибний базар, уздовж берега стояли портові споруди. Там було багато ремісничих майстерень і великих житлових та господарських будівель, нерідко з підвальними приміщеннями. #історія_повсякденності

Закоханий у археологію КІТ другий день поспіль проривається до античних скульптур і та-дам - сигналізація спрацьовує!
Котик надзвичайно красивий і ДОПИТЛИВИЙ!!!!
Ось так після карантину виходимо на нову аудиторію!

Пеліка глиняна, IV ст. до н.е., могильник Ольвії (Миколаївська обл.) #експонати_АМ

1 серпня 1935 р народився Владислав Миколайович ГЛАДИЛІН (доктор історичних наук, зав. відділом Археологічний музей Інституту археології НАН України (1983–1996 рр.). У 1959 р. він закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Протягом 1959–1970 рр. працював старшим лаборантом, молодшим науковим співробітником у відділі археології кам’яного віку, з 1970 р. – молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, у 1983–1996 рр. – зав. відділом Археологічний музей. У 1974 р. у ЛВІА АН СРСР захистив кандидатську дисертацію «Антоновская мустьерская культура и ее место в раннем палеолите Восточной Европы», у 1989 р. у ІІФФ СВ АН СРСР – докторську «Проблемы раннего палеолита».
Творчий шлях В. М. Гладиліна у первісній археології розпочався у 1957 р. ще в студентські роки з участі у дослідженнях Кам’яної Могили. Вже співробітником ІА АН УРСР він працює на розкопках трипільських поселень Середнього Подніпров’я. Потім були самостійні пошукові та польові роботи на Донбасі (розкопки середньопалеолітичних стоянок Антонівка І і ІІ). У 1969 р. створює Закарпатську палеолітичну експедицію (з 1982 р. Постійно діюча палеолітична експедиція) і розпочинає цілеспрямовані широкомасштабні дослідження у Закарпатті, що призвели до відкриття у 1974 р. Королівського палеолітичного місцезнаходження. Відкриття цієї пам’ятки стало однією з найвагоміших подій у світовому палеолітознавстві, напрацювання автора багато в чому визначили дослідницькі напрями у вивченні давньої історії Європи.
В. М. Гладилін належить до плеяди всесвітньовідомих дослідників палеоліту, які стрімко і яскраво увійшли в науку в середині 1960 х рр. Наукове коло його інтересів визначається, переважно, раннім і середнім палеолітом. Він – автор відомої та поширеної класифікаційної схеми раннього і середнього палеоліту. Прийнявши за основу популярну схему Ф. Борда і опрацювавши всі відомі на той час середньопалеолітичні матеріали Східної Європи він створив свою чітку, засновану на системі ієрархічних ознак, класифікацію. Класифікація В. М. Гладиліна була до певної міри «революційним кроком», справила значний вплив на формування палеолітознавців 1970–1990 рр. на пострадянському просторі. Саме йому належать розробки глобальних питань палеолітичної науки: часу та шляхів первісного заселення Європейського континенту, взаємодії людини і довкілля, локального підрозділу ранньо- та середньопалеолітичних пам’яток Східної Європи. Вирішення цих питань отримало нову серйозну аргументацію завдяки матеріалам стоянки Королево.
Науковим публікаціям В.М.Гладиліна притаманне уміння чітко сформулювати проблему, логічно і з максимальною кількістю фактологічного матеріалу підійти до його вирішення, блискуче вести наукову дискусію.
В. М. Гладилін – учень і послідовник М. Я. Рудинського та С. М. Бібікова, який дав нове життя їх напрацюванням і науковим ідеям. У 1970 х рр. минулого століття вчений сформував колектив палеолітознавців і тому він по праву вважається засновником сучасної палеолітичної школи в Україні, до якої належать: Л. Кулаковська, В. Ситливий, В. Усик, Ю. Демиденко, О. Євтушенко, В. Ткаченко, Ю. Кухарчук, О. Ситник, О. Колесник.

Шановні відвідувачі!

Будь ласка, візьміть до уваги вимоги в яких ми можемо працювати, адже вірус COVID-19 досі лишається небезпечним. Не наражайте на небезпеку себе, інших відвідувачів і наших співробітників та дотримуйтесь наступних правил безпеки:

✔️ у разі відчуття симптомів застуди утримайтеся від відвідування Музею.

✔️ в експозиціях Музею будьте у масці.

✔️ максимальна кількість людей в одній експозиційній залі нашого Музею - 15 осіб.

✔️ дотримуйтеся дистанції з іншими відвідувачами у 1,5 м.

✔️ якщо плануєте замовити екскурсію, будь ласка, зробіть це заздалегідь за телефоном (044) 235 62 86 або напишіть в директ, та врахуйте, що максимальна кількість людей в екскурсійній групі до 4 осіб.

✔️ впродовж дня на території Музею буде проводитись дезінфекційна обробка приміщень.

Сподіваємось на Ваше розуміння і до зустрічі в нашому Музеї!

Want your museum to be the top-listed Museum in Kyiv?

Click here to claim your Sponsored Listing.

Videos (show all)

Category

Telephone

Address


Богдана Хмельницького, 15
Kyiv
01030

Opening Hours

Wednesday 10:00 - 17:00
Thursday 10:00 - 17:00
Friday 10:00 - 17:00
Saturday 10:00 - 17:00
Sunday 10:00 - 17:00
Other History Museums in Kyiv (show all)
Зберегти_Інститутську Зберегти_Інститутську
Алея Героїв Небесної сотні
Kyiv, 01001

Об'єднуємось аби зберегти історичну пам'ять вулиці, де зупинялись серця Героїв НЕБЕСНОЇ СОТНІ.

Музей Бориса Грінченка Музей Бориса Грінченка
вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2 каб. 110 (Адміністративний корпус КУ імені Бориса Грінченка)
Kyiv, 04053

Історико-біографічний Музей Бориса Грінченка Київського університету імені Бориса Грінченка

Музей М.Заньковецької Музей М.Заньковецької
вул. В.Васильківська,121
Kyiv, 03150

Музей М.Заньковецької у Києві знайомить з життям і творчістю видатної української драматичної артистки Марії Заньковецької.

Музей НаУКМА Музей НаУКМА
вулиця Григорія Сковороди, 2
Kyiv, 04070

Музей, що діє при Національному університеті «Києво-Могилянська академія»

Найповніша виставка про АТО Найповніша виставка про АТО
вул. Грушевського 30/1
Kyiv, 01021

Революція Гідності, Анексія Криму, всі етапи Антитерористичної операції. Бойове залізо, особисті речі героїв, документи, фото

Ukrainian Institute of Fashion History / Український Інститут Історії Моди Ukrainian Institute of Fashion History / Український Інститут Історії Моди
Kyiv, Ukraine
Kyiv, 01015

перший в країні інтерактивний центр традиційного та сучасного одягу

Музей "Кирилівська церква"  сторінка Музей "Кирилівська церква" сторінка
вул. Олени Телиги, 12
Kyiv, 04080

Відділ Національного заповідника "Софія Київська" 04080, м. Київ, вул. Олени Теліги, 12

Музей "Кирилівська церква"  Офіційна сторін Музей "Кирилівська церква" Офіційна сторін
вул. О.Теліги, 12
Kyiv

Кирилівська церква - це музей історії, архітектури та монументального живопису часів Київської Русі.

Національний музей історії України Національний музей історії України
Володимирська 2
Kyiv, 01001

Телефони: +38 (044) 278 48 64. Адреса: 01001, Україна, м. Київ, вул. Володимирська,2.

Національний Музей Історії України Національний Музей Історії України
ул. Владимирская, 2
Kyiv, 01001

About   Contact   Privacy   FAQ   Login C